Валерія Курякова потрапила в ІТ одразу після університету, працювала проджект і продакт менеджеркою, керувала командами й приймала рішення на основі даних. Але в якийсь момент зрозуміла, що система не дає розвивати продукт, а її роль зводиться до «гасіння пожеж». Валерія розповіла dev.ua як вона вирішила вийти з індустрії та побудувати власний напрям — аналітику та глибинні дослідження споживачів.
Шлях в ІТ
Після закінчення КНЕУ у 2014 році Валерія мала лише одну вимогу до першої роботи — можливість використовувати англійську мову. Це привело її в київський офіс Netcracker на позицію Sales Operations Coordinator. Робота була престижною Валерія працювала на перетині інтересів топменеджменту та відділу продажів і навіть чотири рази відвідувала штаб-квартиру компанії в США. Проте через два з половиною роки Валерія відчула, що координації забагато, а можливості приймати власні рішення замало.
«Я захотіла стати аналітиком, перейшла в іншу компанію. Але ми не зійшлися з компанією, через п’ять днів звільнилась. Це був момент, коли я чітко зрозуміла, що для мене важливі підхід до роботи в компанії, а не просто назва ролі.»
Після цього Валерія почала подаватися на всі можливі junior вакансії від тестувальника і бізнес аналітика до проєктного менеджера. На той момент вона готова була пробувати різні ролі, щоб краще розуміти, що їй більше до вподоби.
Визначальним у виборі професії став момент, коли під час огляду вакансій її батько влучно зауважив, що роль Project Manager ідеально відповідає її характеру: любові до організації та спілкування.
«Памʼятаю, як жалілась татові, що не знаю, яка професія мені підійде в ІТ. Відкрила сайт DOU з описом професій та почала йому читати (це був 2016). Коли читала статтю про проджект менеджерів тато сказав „Це воно, це для тебе. Ти любиш все організовувати та спілкуватись з людьми“. І це дуже точно описало мою сильну сторону — поєднувати людей, процеси та результат», — згадує Валерія часи пошуку роботи в ІТ.
Уже через місяць її та запросили на співбесіду на позицію проджект менеджера в компанію Miritec.
«На співбесіді було приємно спілкуватись з керівником, багато питав про мій досвід, освіту (освіта в мене фахова, менеджмент проєктів в КНЕУ) та через декілька годин після співбесіди мені подзвонили з запрошенням на роботу.», — згадує Валерія про початок своєї роботи проджект-менеджером.
Валерія отримала оффер в день її народження і так почалася її робота в ІТ.
Продуктовий успіх та втрата інтересу
Після 4,5 років роботи проєктною менеджеркою Валерія відчула потребу в змінах. Досконало опанувавши керування процесами, вона прагнула впливати не лише на «як», а й на «що» і «навіщо» створюється. Її метою стало не просто організовувати розробку, а формувати цінність продукту та розуміти мотивацію користувачів.
У 2020 році, після проходження навчання, вона перейшла у Product Management, де почала системно працювати з потребами аудиторії та безпосередньо впливати на продуктові рішення.
Валерія згадує, як вона працювала над gaming продуктом, координуючи дві крос-функціональні команди за повноцінною методологією scrum. Всі рішення приймалися виключно на основі аналізу поведінки юзерів та даних, а не суб’єктивних відчуттів.
«Це був період, коли я системно поєднала дані, дослідження користувачів і продуктові рішення. Саме цей досвід згодом ліг в основу мого підходу до роботи зі споживачами і кастдев-досліджень», — розповіла Валерія.
Рішення піти з ІТ визріло через розчарування в останній компанії, де роль продакта деградувала до «беклог-менеджменту» та постійного «гасіння пожеж». Валерія намагалася впровадити крос-функціональні команди, але наштовхнулася на опір інженерних лідів.
«У такій моделі складно говорити про розвиток продукту або цінність для користувача. Був один цікавий напрямок з побудови внутрішньої CMS, який я вела. Я пропонувала зміни команд на кросс-функціональні, бо фронт та бек окремо це дуже неефективно. Без цього рішення приймались повільно і часто без цілісного бачення користувача. Багато хто погоджувався, але інжиніринг ліди були проти. Я зрозуміла, що в такій системі не зможу реалізувати продуктовий підхід», — розповіла Валерія про опір змінам зі сторони колег.
Після цього Валерія знову почала шукати позицію продакта на ринку праці. Вона боялася знову потрапити в компанію, де рішення приймаються просто тому, що «великий бос так сказав», або де просто копіюють фічі конкурентів.
«Одного дня під час медитації мені прийшов інсайт: я можу вийти з ІТ, але забрати з собою найцінніше — роботу з рішеннями, даними та дослідженням споживачів», — ділиться вона моментом народження ідеї працювати з бізнесом напряму.
Рішення про зміну вектору кар’єри далося їй легко завдяки впевненості у власних силах та розумінню тієї цінності, яку вона може принести компаніям.
«Хоча я паралельно продовжувала подаватись на вакансії продакта — не закривала повністю двері в ІТ. Але також почала вивчення соцмереж, щоб починати їх вести як експерт і тестувати. Плюс у мене була фінансова подушка, що дозволяло приймати рішення спокійно, без паніки», — ділиться досвідом Валерія.
Навчання та новий напрямок
Валерія переконана, що Customer Development та глибокі дослідження споживачів — це фундамент не лише продуктового менеджменту, а й будь-якого бізнесу, який прагне уникати рішень «навмання». Розуміння того, що насправді керує людьми та чому вони обирають певний продукт, стало її улюбленою частиною роботи в IT. Саме тут Валерія знаходила чіткі обґрунтування для кожного кроку.
За словами Валерії цей підхід дозволяє знаходити точки росту не тільки у функціоналі продукту, а й у маркетингу, продажах та комунікаціях — перетворюючи ідеї на конкретні пріоритети. Вийшовши за межі IT-сфери, Валерія зрозуміла, що саме цієї системності критично бракує більшості традиційних бізнесів.
Валерія розповіла, що на старті нової кар’єри все здавалося доволі простим, адже вона перебувала у своїй стихії — на етапі Discovery, формувала продукт, розробляла методологію та перевіряла цінність своєї пропозиції (value proposition).
«Навіть самі собою зʼявлялись перші клієнти. Бо бізнесам не вистачало розуміння своїх споживачів», — згадує початок Валерія.
Справжні виклики почалися згодом, коли постало завдання вийти за межі «сарафанного радіо» та налагодити системну лідогенерацію і чітке позиціонування послуг.
У навчанні Валерія обрала прагматичний підхід і здобувала знання під конкретні завдання для негайного впровадження в роботу. Структуру контенту та ведення Instagram вона опановувала у Каті Борисенко, основи маркетингу — в Genius.space, а роботу з оферами та воронками — у Тетяни Зінченко. Додатково вона залучала експертів із продажів та відвідувала профільні воркшопи, перетворюючи кожне навчання на практичний інструмент для своїх клієнтів.
Бекграунд в IT став фундаментом її нинішнього підходу. Вона перенесла у традиційний бізнес продуктову логіку: рішення мають прийматися не інтуїтивно, а на основі даних та аналізу поведінки клієнтів. Це стосується і роботи з сайтами: її рекомендації базуються не на «дизайні заради дизайну», а на логіці, що закриває реальні потреби та заперечення аудиторії. Яскравим прикладом став редизайн інтернет-магазину на платформі «Хорошоп», де всі зміни ґрунтувалися виключно на інсайтах із досліджень споживачів.
Про гроші та самозайнятість
Попри успіх у клієнтів, фінансова сторона залишається викликом. Валерія чесно зізнається, що ще не повернулася до рівня ІТ-зарплат і ставить собі це за мету на 2026 рік. Головна проблема — нестабільність оскільки проєкти тривають 2-2,5 місяці, і оплати заходять нерівномірно.
«Я швидко зрозуміла, що в такій моделі потрібно мислити не місяцями, а циклами проєктів. З часом я навчилась сприймати ці періоди не як „провал“, а як інвестиційний етап», — пояснює вона свою нову фінансову філософію.
У новій діяльності вона найбільше цінує можливість присвячувати 95% часу безпосередньо улюбленій справі — дослідженням та аналітиці. Для порівняння, в IT навіть у найкращі часи половину робочого дня «з’їдали» наради, узгодження та презентації. Валерії імпонує різноманітність завдань і повна автономія у плануванні, хоча вона визнає, що така свобода вимагає залізної самодисципліни.
Головним джерелом натхнення став наочний результат реальних змін в продуктах, сервісах та комунікаціях клієнтів, які впроваджуються завдяки її рекомендаціям, що робить бізнес більш свідомим.
Попри це, вона іноді з ностальгією згадує атмосферу IT-сфери. Як командному гравцю, їй часом бракує відчуття стабільного колективу, спільних брейнштормів та драйву від командної роботи, адже у консалтингу люди змінюються від проєкту до проєкту.
«Зараз це є, але не на постійній основі — команди змінюються разом із проєктами», — розповіла Валерія.
Також вона сумує за повним циклом розробки продукту — від ідеї та тестування до аналізу метрик успіху. І, звісно, у періоди фінансового затишшя вона з усмішкою згадує стабільність регулярної зарплати, яку гарантувала робота в наймі.
«Переломним моментом для мене стало проведення понад 100 глибинних інтерв’ю зі споживачами. У цей момент я зрозуміла, що навчилась вести розмову так, щоб витягувати максимум інсайтів з будь-якого інтервʼю», — каже Валерія.
Головним конкурентом вона вважає не інших фахівців, а усталений «статус-кво». Багато бізнесів досі або ігнорують дослідження споживачів, або намагаються імітувати цей процес за допомогою ChatGPT чи внутрішніх ресурсів без належної експертизи. Проте цю ситуацію вона сприймає не як перешкоду, а як зону росту для всього ринку. Її глобальна мета — популяризувати культуру досліджень, аби якомога більше підприємців відкрили для себе цей інструмент і почали приймати рішення не навмання, а спираючись на реальні дані.
Поради та плани
Тим, хто розмірковує про зміну сфери, але остерігається втрати стабільності, Валерія радить діяти виважено, без різких стрибків.
«Мати фінансову подушку, порахувати бізнес-модель, протестувати попит і кілька каналів залучення. Якщо немає дітей або жорстких зобов’язань, це цілком реально зробити паралельно з роботою в ІТ як pet project. А наважуватись уже тоді, коли тест показав, що модель працює», — зазначила Валерія.
Вона не приховує, що моменти сумнівів трапляються, особливо коли доводиться зводити фінансові звіти (P&L) у непрості місяці. Проте саме це нагадує їй, що вона будує не просто абстрактну ідею, а реальний бізнес, який вимагає постійного розвитку.
Плани Валерії на майбутнє амбітні — створення повноцінної агенції з дослідження споживачів та системний розвиток цієї культури в Україні. З цього тижня вона почала працювати над платформою з ШІ асистентом, яка надасть можливість більшій кількості бізнесам проводити дослідження споживачів (швидше та доступніше).
«У нас багато клієнтоорієнтованих бізнесів, яким бракує не інтуїції, а якісної інформації від власних споживачів. І саме в цьому я бачу довгострокову цінність своєї роботи», — підсумувала Валерія.
